7 серпня народився Пантелеймон Куліш, автор українського алфавіту, заборонений у СРСР

Пантелеймон Куліш (народився 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж Глухівського повіту, помер 2 лютого 1897 року на хуторі Мотронівка, що на Чернігівщині) по праву вважається одним з найяскравіших діячів українського національно-культурного відродження (XIX ст.).

Найяскравіший талант XIX століття, чиє фото буде зображено на купюрі в 1000 гривень, яка готується до випуску в обіг. Але на його ім’я спочатку поставили тавро “українського поміщицького націоналіста”, потім заборонили в СРСР, і донині воно так само викликає відторгнення у… націонал-патріотів незалежної України. Надто багатообразною і різнобічною особистістю був Пантелеймон Куліш, який:

  • разом із Тарасом Шевченком в XIX столітті вважався родоначальником класичної української поезії, вони навіть в чомусь… конкурували між собою. Молодший на 5 років Куліш поступився великому Кобзареві гідно, ставши його першим скрупульозним і доброзичливим критиком, потім сам називав себе “наступником Кобзаря” (у збірнику “Перед світанком”, продовжуючи стилістику раннього (романтичного) періоду творчості Т. Шевченка). У своїй поезії використовував безліч творчих псевдонімів, серед них найбільш відомі: Панько Казюка, Панько Олелькович, Павло Ратай, Хуторянин та інші;

  • був одним з перших українських дисидентів, що постраждали від самодержавства за активну участь у знаменитому Кирило-Мефодіївському братстві (1845-1847 рр.), яке стало першою українською політичною організацією, що ставила завдання національного і соціального визволення України. П. Куліш був заарештований, але після “щирого розкаяння” відправлений в 3-річне заслання в Тулу, на відміну від Шевченка, засланого солдатом в Оренбург, або Костомарова, засланого в Саратов;
  • став автором українського алфавіту – “кулішівки” - однієї з перших версій української граматики, яка лягла в основу сучасної української мови, і названої на честь автора. У ній була вперше застосована українська буква “i” замість старого ятя (літо, сіно, осінь), а так само замість “о” та “є” в словах стіль, жінка, пічь. Його книга для читання «Граматка» (1857) стала своєрідним “українським букварем” для багатьох українців в XIX столітті аж до 1893 р., коли на Галичині почала застосовуватися більш сучасна “желехівка“;
  • був першим перекладачем на українську мову творів Байрона, Шекспіра, Гете, редагував і підготував до публікації 6 томів зібрання творів Миколи Васильовича Гоголя, ряд творів Марка Вовчка, сам написав ряд великих історичних романів: “Чорна Рада” (який Іван Франко назвав “найліпшою історичною повістю в нашій літературі”), “Істория Бориса Годунова и Дмитрия Самозванца”, науково-популярних нарисів з історії України – “Хмельнищина” і “Виговщина”, історіографічну працю в 3-х томах “Відпадання Малоросії від Польщі”, переводить спільно з Іваном Пулюєм та Іваном Нечуєм-Левицьким текст Біблії на українську мову.

Долучайтеся до читання творів Пантелеймона Куліша разом з Київською обласною бібліотекою для юнацтва!

IMG_20160808_140701Джерело