Три книги про те, як навчитися писати, щоб вас читали

Фото: ilatanka.in.uaПропоную до Вашої уваги підбірку з трьох видань, які допоможуть відкрити в собі письменника і зробити перші кроки в цьому напрямку.

Також книги будуть корисні журналістам, блогерам і всім тим, хто щодня має роботу зі словом, хто хоче вдосконалитися в літературній майстерності.

*

*

1. «Пиши сильно: Практичні вправи, поради, теорія»

Якщо ви сідаєте писати текст, і у вас практично завжди зріє питання «З чого почати?», Тоді спробуйте почати з книги «Пиши сильно: Практичні вправи, поради, теорія». Ця книга – практичний у користуванні workbook із правилами і теорією, як потрібно писати тексти, знаходити натхнення і реалізовувати ідею. Автори з центру літературної освіти Litosvita постаралися вкласти у своє дітище весь досвід освітніх проектів, створених за п’ять років існування.

Книга стоїть на трьох китах: теоретична частина, практичні завдання та поради письменників. Теорія – це покрокова інструкцію – від вибору теми, жанру і сюжету до роботи з персонажами, визначенням конфліктів в історії і фінальним редагуванням тексту. Закріпити знання допоможуть практичні завдання, які складають більшу частину книги. Крім того, місця для цього виділено більш ніж достатньо – на вільних аркушах багато кумедних ілюстрацій і цікавих завдань для виконання. У фіналі кожного розділу автори публікують поради відомих українських письменників. Сергій Жадан, Любко Дереш, Юрій Андрухович, Андрій Курков та інші сучасники дають важливі рекомендації, спираючись на власний літературний досвід.

Тому якщо вас давно гризе ідея про написання власної книги, або ви просто хочете вдосконалити майстерність письма до рівня професіонала, книга «Пиши сильно: Практичні вправи, поради, теорія» може стати чудовим помічником.

Плюси: читається швидко, в тексті немає води, структура витримана. Оригінальні завдання змушують дійсно вмикати мізки, а поради для роботи з текстом вже стали в нагоді на практиці.

Мінуси: інформація подана досить скупо і місцями не вистачало пояснень деяких понять. Хоча мої зауваження, напевно, будуть близькі лише новачкам, а людям, які не перший рік працюють зі словом, все цілком буде зрозуміло.

2. «Пиши, скорочуй»

Одне з найбільш розрекламованих видань у мережі на тему копірайтингу. У ньому російські журналісти Максим Ільяхов і Людмила Саричева на конкретних прикладах показують, що таке добре і що таке погано в інформаційних, рекламних та інших текстах. Вони радять, як саме писати листи, на які будуть практично завжди відповідати, а також, як створювати вдалі рекламні оголошення, які створять сприятливий ефект впливу на аудиторію. Видання складається з текстів і картинок у вигляді коміксів, а також нескінченних прикладів у дві колонки (зліва – як писати неправильно, а праворуч, відповідно, навпаки).

Спочатку автори вчать читачів «віджимати» воду зі своїх текстів, позбавлятися від штампів, оцінок і хитромудрих слів. Для цього вони на конкретних прикладах демонструють, як виглядає текст «до» правок і «після». У другій частині головна думка відведена інструментам, завдяки яким читач зможе донести думку до своєї аудиторії. Це стосується і правильно складеного заголовка, і обов’язкової наявності висновків, а також наведення порядку в самому тексті (наприклад, визначення модуля і кількості абзаців). Закінчується книга розділом, в якому наведено багато прикладів вже готових текстів на тему «Як продати свій товар».

Плюси: Легкий розмовний стиль, безліч легких для розуміння прикладів, оформлення, що запам’ятовується завдяки коміксам. Книга справді може навчити знаходити «воду» в тексті, якщо ви її, звичайно, раніше не помічали, а також оформляти статті належним чином.

Мінуси: у своїй назві автори голосно заявляють: «Пиши і скорочуй», хоч їх самих це ніби й не стосується. Майже половина книги – абсолютна вода. Однією думкою розтікаються по древу і повторюють одне й те ж. А ще автори абсолютно не згадують відмінностей між скороченням тексту і його навмисним спрощенням. Адже існує ж різниця між новинною журналістикою і аналітичною, між рекламними текстами і звичайними. Ще мене буквально здивувало, що в книзі немає ніяких посилань на дослідження і досвід інших авторів. Тому ця книга скоріше підійде новачкам, ніж людям, які не перший день працюють зі словом.

3. «Скарб копірайтера»

Працюючи з текстом, потрібно вдосконалити не лише практичні навички, а й відмінно розбиратися в теорії. У своїй книзі Еліна Слободянюк (автор бестселера «Настільна книга копірайтера») ділиться власними спостереженнями і секретами роботи копірайтера.

У кожному розділі детально описуються підходи до роботи з текстом і власне тенденції розвитку копірайтингу. Більшою мірою мова йде про досвід наших і зарубіжних рекламників і прийоми, які використовуються в сучасному копірайтингу. На конкретних прикладах автор описує ефективність неймінгу і слоганів під час ведення бізнесу. Наприклад, до знайомства з цією книгою я ніколи не звертав увагу, що, говорячи про «Pampers», ми маємо на увазі підгузники, «Reebok» – спортивний одяг, «Kodak» – фотопослуги. У книзі автор дає корисні поради щодо створення тексту, що «продає товар/послугу» і розкриває прийоми для збільшення привабливості для кожної цільової аудиторії. Книга буде цікава журналістам, копірайтерам, піарникам, SMM-фахівцям і блогерам.

Плюси: читається просто, наведено багато тематичних прикладів, цікаві факти з біографії творців рекламного ринку ХХ століття, приклади, успішно реалізованих кейсів, посилання на профільну для копірайтерів літературу для поповнення багажу знань.

Мінуси: не вистачило практичних завдань, порад щодо редагування тексту. Книга більшою мірою для рекламників, а могла бути і для більш широкого кола читачів.

Джерело