Огляд новин з ЄС, євроінтеграції та Східного партнерства

aHR0cHM6Ly9nYWxsZXJ5Lm1haWxjaGltcC5jb20vZGI1YTg0MDY1ZGU0MzM0MWFmZmI4ODk3Yy9pbWFnZXMvMTg5ZTRjYzctYTJiNi00NjY2LWI4NjgtNWYwNGIwYWVlNjA0LnBuZwУ лютому в Україні набули чинності зміни до Конституції, які закріплюють курс України на членство в Європейському Союзі та НАТО. Згідно з останніми соцопитуваннями, 57,1% українців підтримали би вступ України до ЄС на референдумі, а 54% вважають важливим для майбутнього президента продовжувати курс на євроінтеграцію. У цьому ж місяці було опубліковано урядовий звіт щодо виконання Угоди про асоціацію – відповідно до його результатів, Україна виконала 52% завдань за Угодою про асоціацію, запланованих на 2018 рік. Загальний же прогрес виконання Угоди склав 42%.У Раді ЄС визначились зі сферами, які ЄС може підтримати в районах, що постраждали від блокування Росією Керченської протоки. В ЄС також узгодили поправки до газової директиви, які стосуються проекту «Північний потік-2». В свою чергу Україна, Чорногорія, Албанія та Норвегія приєднались до санкцій ЄС проти Росії та осіб, причетних до виборів в ОРДЛО.Наприкінці дайджесту – огляд публікацій, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія», а також досліджень закордонних аналітичних центрів.
 
В Україні набули чинності зміни до Конституції, які закріплюють курс України на членство в Європейському Союзі та НАТО
21 лютого в Україні набув чинності закон про внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО. Нововведення передбачають, що до повноважень Верховної ради належить визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, реалізація стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС і в НАТО. Президент є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС і НАТО, а Кабінет міністрів забезпечує реалізацію цього стратегічного курсу.
 
У відповідь на зміни до Конституції України, в ЄС наголосили, що кожна країна має право змінювати власну Конституцію. В ЄС також зробили акцент на Угоді про асоціацію, підкресливши, що реалізація реформ сприятиме поступовій економічній інтеграції України та поглибленню політичної асоціації з Євросоюзом (Європейська правда). У НАТО також зазначили, що визнають прагнення України до членства в Альянсі та наголосили на необхідності подальших реформ (Європейська правда).
 
Рекомендуємо до прочитання:
Євроінтеграція між популізмом та лобізмом: чого бракує президентській ініціативі (Європейська правда). Автор: Денис Черніков, координатор Парламентської експертної групи з євроінтеграції. Стаття підготовлена за підтримки проекту «Громадська синергія».
Опубліковано урядовий звіт щодо виконання Угоди про асоціацію в 2018 році
Україна виконала 52% завдань за Угодою про асоціацію, запланованих на 2018 рік. Загальний же прогрес виконання Угоди про асоціацію склав 42%. Про це говориться в урядовому звіті щодо виконання Угоди в 2018 році. Найбільшого прогресу у виконанні Угоди про асоціацію в 2018 році було досягнуто у сферах підприємництва (89%), сільському господарстві (86%), технічних бар’єрах у торгівлі (70%), соціальній політиці та трудових відносинах (70%) тощо.
 
Рекомендуємо до ознайомлення:

За 2018 рік експорт товарів з України до ЄС зріс на 15%, а імпорт – на 11,5%
У 2018 році експорт товарів з України до ЄС зріс на 15% та склав 20,158 млрд дол. Це 42,6% від усього експорту України, який становить 47,339 млрд дол. Найбільше серед країн ЄС Україна експортувала до Польщі – 3,25 млрд дол., Італії – 2,62 млрд, Німеччини – 2,2 млрд. Водночас, імпорт з країн ЄС за підсумками 2018 року зріс на 11,5% та склав 23,182 млрд дол. (Державна служба статистики України)Зазначимо, що протягом 2016-2018 років митницями Державної фіскальної служби було видано 219 тис. сертифікатів з перевезення товару EUR.1 до країн ЄС. Він дозволяє товарам українського походження після ввезення на територію ЄС користуватися умовами преференційної торгівлі – до них застосовуються пільги зі сплати мита (ДФС).
Кабінет Міністрів України затвердив арбітрів для вирішення суперечки з ЄС по лісу-кругляку
6 лютого Уряд ухвалив проект Рішення Комітету асоціації Україна-ЄС про формування списку арбітрів, з яких будуть утворюватись групи для вирішення торговельних спорів в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Згідно з Угодою, у арбітри мають бути сформовані три групи по 5 членів – від України, від ЄС, а також «нейтральні» без громадянства України чи Євросоюзу. Наразі відомо імена усіх арбітрів від ЄС та нейтральної сторони. До складу арбітрів від України увійшли 4 особи, а кандидатура 5-ого арбітра очікує погодження в Адміністрації Президента України. Не зважаючи на те, що Україна не затвердила кандидатуру останнього арбітра, ЄС запропонував розпочати формування панелі арбітрів, базуючись на наявному переліку українських арбітрів (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).
 
Зазначимо, що 16 січня ЄС запросив проведення двосторонніх консультацій з Україною в рамках Угоди про асоціацію щодо мораторію на експорт необробленої деревини.
 
Також рекомендуємо ознайомитись з прес-конференцією «Мораторій на експорт лісу або як працює протекціонізм в Україні», яку проводив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Під час заходу обговорювались причини запровадження мораторію на експорт кругляку та його можлива шкода взаєминам із міжнародними партнерами. 
У Раді ЄС визначились зі сферами, які ЄС може підтримати в районах, що постраждали від блокування Росією Керченської протоки 
18 лютого відбулось засідання Ради ЄС, де міністри закордонних справ обговорили процес реформ в Україні, а також безпекову та гуманітарну ситуацію в країні, особливо на сході та Азовському морі. Рада ЄС підтвердила підтримку незалежності України, її територіальної цілісності, а також засудила незаконну анексію Криму Росією. Міністри нагадали про заклик Європейського Союзу до Росії негайно звільнити всіх затриманих українських моряків в районі Керченської протоки (Представництво Європейського Союзу в Україні). Міністри закордонних справ ЄС також визначили сфери, у яких Євросоюз зможе надати підтримку українським регіонам в районі Азовського моря – малий та середній бізнес, залізничне та автомобільне сполучення, формування навчальних центрів у деяких українських містах (Європейська правда).Рада ЄС визнала важливий прогрес, якого досягла Україна у ключових сферах за останні п’ять років, та наголосила на важливості підтримати динаміку реформ, зокрема, в контексті майбутніх парламентських і президентських виборів. Рада ЄС також заявила про важливість належного проведення виборів в Україні (Представництво Європейського Союзу в Україні).
18 країн ЄС вважають, що ЄС слід підтримати Україну, якщо Росія втрутиться у її вибори
18 країн-членів Європейського союзу вважають, що ЄС має бути готовим підтримати Україну, якщо Росія спробує втрутитися у президентські і парламентські вибори в Україні. Про це говорилося у внутрішньому документі для дискусії на засідання міністрів закордонних справ країн-членів ЄС 18 лютого. Лист підписали представники Австрії, Бельгії, Великої Британії, Данії, Естонії, Ірландії, Латвії, Литви, Мальти, Німеччини, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Фінляндії, Хорватії, Чехії і Швеції. Ці країни схиляються до думки, що вибори будуть випробуванням для України, для її демократії, реформ, стійкості і вектору. Водночас, в інтересах ЄС – зберегти Україну на європейському шляху реформ. Документ також дає високу оцінку керівництву України, яке разом із громадянським суспільством і міжнародною спільнотою працюють над просуванням реформ і посиленням європейського вектору України (Радіо Свобода).В свою чергу, 19 лютого Рада ЄС ухвалила висновки, які мають допомогти проведенню чесних виборів до Європарламенту та завадити спробам втручання третіх країн. Рада закликала до ухвалення низки незаконодавчих ініціатив у найближчі місяці. Серед них: створення спеціальної системи швидкого оповіщення для обміну інформацією про кампаній з дезінформації; підвищення стійкості громадян через підтримку медіа та цифрової грамотності; оцінювання кіберзагроз у виборчому контексті, планування заходів щодо їх подолання та збереження цілісності виборчої системи тощо (Рада ЄС).
Сформовано Наглядову раду Фонду енергоефективності
Європейський Союз офіційно делегував свого представника до Наглядової ради Фонду енергоефективності. Наглядова рада Фонду складається з 5 членів – двох представників Уряду та двох незалежних членів, які вже були визначені раніше, і одного представника міжнародних донорів. З призначенням представника від ЄС, Наглядова рада стала повноцінно сформованою (Мінрегіон).
 
Фонд надаватиме кошти для реалізації проектів термомодернізації, впровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення ефективних опалювальних та охолоджувальних систем та обладнання. Кошти надаватимуться у формі часткового відшкодування вартості заходів з енергоефективності фізичним та юридичним особам (Урядовий портал).
 
57,1% українців підтримують вступ України до ЄС, а 54% вважають важливим, щоб майбутній президент продовжував курс на євроінтеграцію
57,1% українців проголосували б за вступ України до ЄС на референдумі. «За» проголосували б 42% мешканців південної України, 31,5% – східної, 55,5% – центрально-східної, 59,9% – центрально-західної, західної – 75,9%. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування Центру «Социс», проведеного з 8 по 18 лютого 2019 року. Водночас, згідно з оптувианням Центру «Нова Європа», для 54% українців важливо, аби майбутній президент України продовжував європейську інтеграцію країни.
 
Президент України підписав євроінтеграційний закон «Про інформацію для споживачів про харчові продукти»
Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про інформацію для споживачів про харчові продукти». Він уніфікує і запроваджує вимоги щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживача інформації про харчові продукти. Це інформація про вміст у харчових продуктах харчових добавок, допоміжних речовин для переробки та інших речовин чи продуктів, які, як свідчать дані проведених наукових досліджень, спричиняють алергічні реакції або непереносимість. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що закон сприятиме гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу та виконанню зобов’язань Україною у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію.
ЄС закликав прийняти закон, який підвищить ефективність регулювання фінансового ринку в Україні
Європейський Союз закликав Верховну Раду України ухвалити проект закону № 2413а задля підвищення ефективності регулювання фінансових ринків і відповідальності його учасників. В ЄС зазначають, що сфері небанківського фінансового ринку й досі бракує належного регулювання та ефективного й дієвого нагляду. Українське законодавство, що регулює фінансовий ринок, повинно підлягати ретельному перегляду та наближенню до законодавства та стандартів Євросоюзу відповідно до Угоди про асоціацію. В Представництві ЄС наголошують, що наглядова модель, запропонована проектом закону № 2413а, підвищить ефективність регулювання фінансового ринку в Україні. Позицію Європейського Союзу підтримав також і Національний банк України.Законопроект № 2413а був прийнятий у першому читанні 7 липня 2016 року.
 
Україна, Чорногорія, Албанія та Норвегія приєднались до санкцій ЄС проти Росії та осіб, причетних до виборів в ОРДЛО
Україна, Чорногорія, Албанія та Норвегія приєдналися до двох пакетів санкцій ЄС. Перший спрямовано на обмеження щодо ведення бізнесу з російськими банківським, фінансовим та енергетичним секторами, а другий – проти осіб, відповідальних за організацію «виборів» в ОРДЛО.
 
В  ЄС узгодили поправки до газової директиви ЄС, які стосуються проекту «Північний потік-2»
12 лютого Європарламент, Рада ЄС та Європейська Комісія попередньо погодили проект поправок до газової директиви ЄС, які стосуються проекту «Північний потік-2». Мета поправок – забезпечити застосування принципів енергетичного законодавства ЄС до всіх газопроводів до та з третіх країн. Зазначається, що поточна домовленість відповідає цій меті. Вона гарантує, що положення газової директиви застосовуватимуться на території ЄС – суші та морі. (Представництво Європейського Союзу в Україні).
 
Зазначимо, що 12 лютого, понад два десятки українських народних депутатів звернулися з відкритим листом до Європейського Парламенту, Європейської Комісії та Європейської Ради, де закликали ключові європейські інституції дотримуватися виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема статті 274 щодо необхідності врахування інтересів України в частині транзиту газу до ЄС (Верховна Рада України).Рекомендуємо до прочитання:

Комітет Європарламенту закликав у резолюції до обмеженої співпраці з РФ та продовження санкцій проти Росії
4 лютого Комітет Європарламенту із закордонних справ ухвалив резолюцію щодо політичних відносин між ЄС та Росією. У резолюції зазначається, що ЄС слід співпрацювати з Росією лише в тих  сферах, де існує спільний інтерес, а Угода про партнерство і співробітництво між ЄС та Росією потребує перегляду. Євродепутати засудили дії Росії в Азовському морі, закликали до скасування проекту «Північний потік-2», наголосили на необхідності збереження санкцій та готовності до подальших дій, зокрема за допомогою цільових санкцій проти окремих осіб. Європейський парламент розгляне резолюцію у березні (Європейський парламент).
В Європарламенті оцінили, які партії потраплять до ЄП після виборів у травні
18 лютого Європейський парламент опублікував перший прогноз з можливими результатами травневих виборів. Групи Європейської народної партії (ЕРР) та Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D) збережуть статус найбільших фракцій Європарламенту. ЕРР може отримати 183 крісла, однак втратить 34 місця, а S&D отримає 135 місць, втративши 53 крісла. Третя за чисельністю фракція «Європейських консерваторів і реформістів» може скоротитися з 75 до 51 представника в ЄП (Європейський парламент). 
 
Публікації, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія»
Казус правової безпорадностіПарламентська експертна група з євроінтеграціїЗа деякими підрахунками, з 1,5 млн ввезених в Україну авто на європейських номерах, перереєструвались лише 1%. Автор статті розглядає причини такої затримки.
Как мораторий на вывоз украинского леса в реальности повлиял на вырубку лесов и развитие отрасли (укр.) 
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
 
У статті аналізуються вплив заборони експорту лісу кругляку з України на контрабанди лісу в країні, рівень вирубки лісів, деревообробну галузь. Автори також розглянули закордонний досвід у цьому питанні.
EaP Think Bridge: Полная победа революции в Армении или очередной серьезный вызов?Рада зовнішньої політики «Українська призма»У дайджесті розглядається політична та економічна ситуація в шести країнах Східного партнерства (Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Білорусь, Азербайджан) у січні 2019 року. Експерти цього випуску також підготували 2 статті «Полная победа революции в Армении или очередной серьезный вызов?» та «Реформа государственного управления в Украине: что удалось?».
Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС (січень 2019)Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»У дайджесті розглядається зміна головування в Раді ЄС у контексті екологічної політики та питання сталого розвитку в ЄС. В рубриці «Кращі екологічні практики» розповідається про проект, що реалізовувався у Бельгії для відтворення оселищ у долині р. Мала Нете.
Публікації закордонних аналітичних центрів
Scenarios for a Wider EuropeCentre for European Policy StudiesУ аналітичному документі обґрунтовується необхідність посилення економічної та політичної інтеграції ширшого європейського простору з ЄС. Це сприяло б консолідації європейських цінностей та заважало спробам Росії підірвати їх. Зокрема, автор пропонує модернізувати Угоди про асоціацію з Україною, Грузією та Молдовою в «Угоди про асоціацію +»
 
The gas directive revision: EU law poses problems for Nord Stream 2 Centre for Eastern Studies (OSW)Погоджений перегляд газової директиви ЄС скоріш за все не зупинить будівництво «Північного потоко-2», робота над яким вже достатньо просунулась. Однак, застосування деяких положень Третього енергопакету ускладнить та, можливо, затримає, будівництво й експлуатацію трубопроводу.
The 2019 European election: how anti-europeans plan to wreck Europe and what can be done to stop it European Council on Foreign RelationsАнтиєвропейські партії спроможні завоювати більше, ніж третину місць у новому Європарламенті. Вони можуть підірвати безпеку Європи та посіяти розбрат, здатний зашкодити Європейському Союзу. В аналітичному документі аналізується політична ситуація в 27 країнах-членах ЄС напередодні виборів до Європарламенту.
Joining Forces. The Way Towards the European Defence UnionEuropean Political Strategy CentreУ аналітичній записці розглядається, як Європейський оборонний союз у партнерстві з НАТО, може посприяти глобальній стабільності, миру, безпеці та процвітанню.
 
Russia’s growth problem BruegelПісля валютної кризи у 2014-2016 рр., економіка Росії повернулася до зростання, хоча й повільного. В аналітичній записці проаналізовані передумови для цього, а також впливу на ситуацію конфлікту з Україною.
 
 
Підписуйтесь на сторінку проекту «Громадська синергія» у фейсбуці та слідкуйте за євроінтеграційними новинами разом з нами.
 
Цей дайджест був підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія». Зміст дайджесту є виключною відповідальністю його автора і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».