Землі і людства полум’яний син

загруженоДо 125-річчя від дня народження Олександра Петровича Довженка, українського прозаїка, драматурга

Олександр Довженко – один з небагатьох українських кінематографістів, яких будуть пам’ятати до тих пір, поки існує кіно. Шановні читачі, до Вашої уваги  п’ять маловідомих фактів про життя і творчість великого режисера.

ДОВЖЕНКО – ДИПЛОМАТ. У багатій на події біографії Олександра Петровича була сторінка, пов’язана з дипломатичною службою. З 1921-го по 1923 рік він працював секретарем в повпредствах (посольствах) Радянської України у Варшаві та Берліні. Втім, про цей час у Олександра Довженка залишилися не найкращі спогади. «Про закордон я мріяв тільки в дитинстві, тому відрядження мене налякало, – згадував пізніше режисер. – Канцелярська робота була такою неприємною і нудною, що я не виходив з посольства тижнями».

ДОВЖЕНКО – ХУДОЖНИК. Початок творчої кар’єри Олександра Довженка пов’язаний не з кінематографом, а з карикатурами. Ще працюючи в полпредстві в Берліні, він відкрив в собі талант малювати іронічні картинки на злободенні політичні теми. Карикатури Довженка друкувалися спочатку в журналі українських комуністів в США «Молот», а потім – і в українських виданнях. Крім політичних карикатур, Олександр Петрович любив малювати шаржі на своїх друзів і знайомих – ці його твори, природно, ніде не публікувалися.

ДОВЖЕНКО – РЕЖИСЕР. До створення своїх кінематографічних шедеврів Олександр Довженко готувався дуже скрупульозно. Перед зйомками кожного нового фільму він не один місяць ретельно вивчав все, що пов’язано з темою майбутньої кінокартини. Від акторів і знімальної групи Олександр Петрович вимагав такого ж занурення. Люди, які працювали з Олександром Довженком, згадують, що він був дуже жорстким керівником і вимагав беззастережного виконання своїх розпоряджень. За це він отримав від підлеглих прізвисько «Кінокороль». До речі, результатами своєї роботи Олександр Петрович часто залишався незадоволений. «Картина завжди і неминуче була гірше, ніж я уявляв її і створював. І це було одним з нещасть мого життя», – писав режисер.images

ДОВЖЕНКО – ЗІРКА. Кращий фільм Олександра Довженка – «Земля» – в радянській пресі розкритикували: і за натуралізм (в картині був епізод з оголеною жінкою), і за «містичний культ природи». Проте, за кордоном він був визнаний одним з найпоетичніших фільмів в історії кіно. У 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі «Земля» посіла десяте місце серед 12 найкращих фільмів в історії кінематографа, а в 2015 році ЮНЕСКО включило стрічку в список шедеврів світового кіно.images (1)

Відомо, що Олександр Петрович дуже хотів відвідати Голлівуд і навіть просив метра радянського кінематографа Сергія Ейзенштейна посприяти йому в такому візиті. «Я не знаю мови, але я все побачу», писав Довженко в листі Ейзенштейнові в 1930 році. Але потрапити в Голлівуд Олександру Петровичу судилося тільки після смерті: в 1979 році Вуді Аллен вставив у свій фільм «Манхеттен» епізод, де головний герой дивиться довженківську «Землю».

ДОВЖЕНКО – ЛЮДИНА. Незважаючи на світову популярність, Олександр Довженко жив небагато. Сучасники згадують, що він протягом п’ятнадцяти років носив один і той же костюм і одну і ту ж шубу. Втім, самого Олександра Петровича це не особливо бентежило: навпаки, він був упевнений, що великі гроші можуть бути тільки у злочинців.

За спогадами друзів, Олександр Довженко був відомим естетом. Його дуже турбував, наприклад, той факт, що в Києві старовинні будівлі змінюються новобудовами: столицю України він називав «містом-генієм, хворим на менінгіт». А на всіх кіностудіях, де Олександр Петрович працював, він висаджував яблуневі сади.

Джерело