Голодомор: невиплакані сльози України

160808golod-aЦього дня, 7 серпня 1932 року, було прийнято постанову Сталіна, так званий “закон про 5 колосків”, що стало фактично першим кроком до Голодомору в Україні. Згідно з інформацією МЗС України, текст закону був власноруч написаний Сталіним. Законом передбачалося  ”розстріл із конфіскацією всього майна із заміною за пом’якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10 років теж із конфіскацією всього майна” за розкрадання колгоспного і кооперативного майна. Амністія у цих випадках заборонялась. 
У фондах КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва» є Загальноукраїнський том «Національної памʼяті жертв Голодомору 1932-1933 років», та 17 обласних томів, які зараз є на викладці тематичних матеріалів «Голодомор: невиплакані сльози України».
.
Хотілося б додати вірші нашого сучасника та співвітчизника, харківського поета Олександра Самчука:
.

За пять колосков

.
Хлеб отвозили в Москву на обозах.
Пшеницы колосья упавшие наземь,
Жена подбирала на поле колхоза, 
(Муж по доносу угнан был в лагерь).
В нетопленом доме, опухшие дети,
Более схожи на маленьких старцев,
Голод, один из посланников смерти
Детские души держит меж пальцев.
В деревне давно уж собаки не лают,
Кошки сбежали с насиженных мест,
Медленно… тихо… жизнь умирает…
Мысль лишь витает… нужно поесть.
Все что имелось снесли на продажу,
Если возможно – был в город побег.
Нужно питаться… а чем уж неважно
Птица… коренья… червяк… человек…
В женском подоле, зерен крупица,
Повод серьезный для большевиков
Выстрел… упала… спокойные лица -
Мать расстреляли за пять колосков.
———————————–
Памяти голодомора… Это было всего всего 80 лет назад.